Як виростити дітей ввічливими: Просто припиніть робити ці 5 речей!

Ось що треба робити, якщо ви не хочете виховати дітей грубіянами:

1. Перестаньте їх боятися.

Якщо дитина вередує, а ви панікуєте, щоб виконати будь-яке її бажання, це формує у неї невірні уявлення. Вона звикає до істерик і сліз як до способу домогтися свого. Звичайно, іноді побалувати дитину приємно, але не перестарайтеся.

Задумайтеся, чи не надаєте ви своїм дітям незаслужені привілеї. Це часто відбувається, коли батьки задовольняють будь-яку забаганку, щоб заслужити визнання і любов, або прагнуть дати дітям те, чого не мали в дитинстві.

Навчіть їх різниці між «я хочу» і «потрібно».

2. Перестаньте їх виправдовувати.

Не варто применшувати роль поганої поведінки. Не треба виправдовувати істерики фразами типу «всі діти такі» — це лише зміцнить у дитини думку, що вона все робить правильно.

Чим довше ви терпите, тим складніше буде припинити шукати виправдання поганої поведінки. Встановіть дисципліну, засновану на любові: приділяйте увагу правилам, манерам і справам, але не забувайте і про потреби дітей.

Пам’ятайте: ваша задача — задовольняти їхні потреби і приборкувати їх бажання.

3. Не забороняйте іншим відчитувати їх.

Раніше вважалося нормальним, що вчителі та інші дорослі відчитують неслухняних дітей, але тепер це не вітається. Багато матерів вважають за краще виховувати своїх дітей, не втручаючись у життя інших.

Дозвольте іншим дорослим відчитувати вашу дитини (в розумних межах, звичайно). Наприклад, якщо вона погано поводиться на уроці, вчителька має право зробити їй зауваження.

Встановіть з нею контакт, і вона допоможе вам слідкувати за поведінкою і манерами дитини в школі.

4. Припиніть їх балувати.

Щодня задавайтеся питанням: чому я вчу дітей? Допомагаю я їм придбати навички та вміння, необхідні для повноцінного функціонування у дорослому житті?

Наприклад, даючи їм гроші, задумайтеся: чи навчаєте ви їх поваги, дисциплінованості, відповідальності та відкладеної винагороди?

Цього неможливо навчити, якщо завжди давати їм те, що вони хочуть.

5. Перестаньте спрощувати їм життя.

Жодні батьки не хочуть ускладнювати життя дітей, але іноді корисно привчити їх до праці і терпіння.

Простий приклад: ви сидите в ресторані, і дитина починає соватися від нудьги. Не варто відразу давати їй планшет, щоб вона відвернулася і залишила вас у спокої. Навчіть її терпіти і придумувати розваги без допомоги гаджетів.

Ще один спосіб навчити дитину цінувати працю — просити її допомогти в хатніх справах, навіть якщо у вас є прислуга.

Якщо дитина мріє — це прекрасно, але підкресліть, що амбіції нічого не варті без праці.

Вірте у своїх дітей, будьте з ними чесні, завжди приходьте на допомогу — і вони виростуть впевненими і слухняними не з страху, а з поваги, на якій будуються по-справжньому хороші манери.

Як зняти напругу у дитини після дня в дитячому саду?

   Навіть для самого товариського малюка дитячий садочок це стрес. Що ж можуть зробити батьки, щоб допомогти дитині зняти денний стрес? Завжди потрібно враховувати індивідуальні особливості маленької людини: вік, характер, темперамент.
1. Найбільш поширене джерело напруги - це публічність, присутність великої кількості чужих людей навколо. Тому добре, якщо після дня в дитячому саду дитина має можливість усамітнитися.

2. Дитина сумує за батьками - тому не слід, привівши, її додому, відразу ж кидатися до виконання домашніх справ. Нехай вона посидить на колінах у дорослого, нехай розслабитися від дотиків. Не пошкодуйте трохи часу побути з нею удвох.

3. Постарайтеся не надто поспішати додому - намагайтеся, щоб ваш малюк якомога більше часу проводив на свіжому повітрі. Невелика прогулянка дозволить дитині перейти в вечірній режим, перебудуватися з дитячого садка на домашню обстановку. Діти дуже цінують прогулянки удвох.

4. Поспостерігайте за дитиною - до чого вона інстинктивно прагне, повертаючись, додому. Це або музика, домашні тварини, акваріум, іграшки, брат або сестра, книги все це є для неї джерелом розслаблення.

5. Одна з кращих антистресових прийомів - гра. Вона дозволяє дитині розкріпачитися і розслабитися. Вечірня гра не повинна бути галасливою, супроводжуватися біганиною і криками. Якщо вдень ​​ваша дитина - «тиха», і увечері - «дикун», добре допомагає зняти напругу і дасть вихід деструктивній енергії гра «рвакля». Приготуйте непотрібні газети, журнали, папір і широке відро або кошик. Дитина може рвати, м'яти, топтати папір, взагалі робити з ним що завгодно, а потім кидати його в кошик.

Якщо дитина і в садку ні на хвилину не присіла, і вдома ніяк не зупинитися, їй допоможуть ігри з поступовим зниженням фізичного навантаження, що не містять при цьому елементу змагання. Однією з таких ігор є гра «Грибник». Запропонуйте дитині розставити кеглі або невеликі іграшки в довільному порядку на невеликій відстані один від одного. Потім попросити дитину зібрати всі гриби в кошик. Зібрані гриби можна сортувати за кольором, формою, розміром .... До одного з предметів можна прикріпити записку або картинку з подальшим планом вечора: «Давай почитаємо?», «Допоможемо татові?» ...

6. Майже всім дітям добре допомагають впоратися з напругою - ігри з водою. Ігри у воді підкоряються загальним правилам, вони повинні бути негучними, спокійнішими. Ви можете пускати мильні бульбашки, грати з губками: дивитися, як вони вбирають і віддають воду, влаштувати дитині «дощик» з губки, перетворити їх в кораблики або в дельфінів; просто дати 2-3 баночки, і нехай переливає водичку. Вигляд і звук води, що ллється діє заспокійливо, через 15-20 хвилин дитина буде готова йти в ліжко.

7. Спробуйте виключити телевізор і комп'ютер з вечірніх розваг малюка. Мерехтіння екрану тільки посилить роздратування і навантаження на втомлений мозок.

Перед сном ви можете зробити малюкові розслабляючий масаж, послухати разом спокійну музику із записами шуму моря або звуків дощу. Згадайте всі радощі минулого дня, пофантазуйте, як може пройти наступний день.

Яким би чудовим не був дитячий садок, які б професіонали в ньому не працювали, ніхто не допоможе вашій дитині краще, ніж ви.

ПРАВИЛО «ПЕРШИХ ТРЬОХ ХВИЛИН», ЯКЕ ПОТРІБНО ВИВЧИТИ ВСІМ БАТЬКАМ

    Виявляється, є таке важливе правило – правило «перших трьох хвилин». Коли батьки в сім’ї починають виконувати це правило, то помічають, що воно дуже багато змінює у відносинах на краще.

    Правило «перших трьох хвилин» полягає в тому, щоб завжди зустрічати дитину з такою величезною радістю, як ніби зустрічаєте друга, якого не бачили вже багато, багато років. І не важливо, ви повернулися з магазину, в який вибігали за хлібом, прийшли додому з роботи чи повернулися з відрядження.

   Як правило, все, чим з вами хоче поділитися дитина, вона «видає» в перші хвилини зустрічі, саме в цьому і полягає важливість не втратити цей час.

    Ви відразу помітите тих батьків, які інтуїтивно виконують правило «перших трьох хвилин». Наприклад, забираючи дитину зі школи, вони завжди присідають на рівень її очей, обіймають при зустрічі і кажуть, як сильно за ними скучили. У той час як інші батьки просто беруть дитину за руку, кажуть «пішли», розмовляючи при цьому по телефону.

    Приходячи з роботи, відразу звертайте всю увагу на дитину. Роззувайтеся і біжіть до дитини. У вас є кілька хвилин для того, щоб сісти поруч з нею, розпитати про її день і уважно вислухати все, чим вона хоче поділитися. Потім вже підете займатися побутовими справами і дивитися новини. Якщо ви таким чином не звернете увагу на дитину, то вона буде ходити за вами весь вечір, вимагаючи спілкування, уваги, любові.

    Важлива не кількість часу, а емоційна близькість

    Іноді кілька хвилин душевної бесіди означають для малюка набагато більше, ніж цілий день, проведений разом з вами, якщо думками в цей час ви були в іншому місці. Те, що ми весь час поспішаємо і стурбовані, точно не зробить наших дітей щасливими, навіть якщо ми вважаємо, що робимо це заради них і їхнього добробуту.

Для батьків і дітей вислів «час разом» має різне значення

   Для дорослих достатньо, щоб діти просто перебували поруч з ними, коли вони роблять щось вдома або йдуть в магазин. А ось для дітей поняття «час разом» – це дивитися у очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, виключають думки про сотні своїх проблем і зовсім не відволікаються на сторонні справи.

  Дитина ніколи не довіриться, якщо відчуває, що в пріоритеті у батьків в момент спілкування є щось важливіше, ніж вона.

   Звичайно, не завжди у батьків є час на спільну гру з дітьми, але в такі хвилини робіть тільки те, що хоче дитина. Не треба пропонувати їй ваші варіанти вільного часу. Час швидкоплинний, і ви не встигнете отямитися, як ваші сини і дочки подорослішають, тому не гайте часу і починайте будувати довірливі стосунки з ними вже зараз.

Нехай правило «трьох хвилин» вам в цьому стане в нагоді.

І  почнеться  все  спочатку...

       Ось  ми  і  зустрілися  з  вами, батьки  майбутніх  першокласників. Порадувало,  що  на  зустріч  прийшли  80% (!!!!!!!)батьків. У Ваших  очах  я  бачила  НАДІЮ,  що  для  Вас школа  не  буде  кошмаром  ні  душевним.  ні  фінансовим.  ВІРУ,  що  вірите  в  те, що  все  буде  добре (по  іншому  не   може  бути!!!!!!).  Побачила  я  велику ЛЮБОВ  до  своїх  дітей (як  ви  гарно  і  головне  відверто  розповіли  про  своїх  дітей  в  анкетах).  Тож  з  НАДІЄЮ,  ВІРОЮ  І  ЛЮБОВ'Ю  стартуємо